Адміністрація

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ШКОЛУ Науково-методична проблема школи: Впровадження нових педагогічних технологій та особистісно орієнтованих підходів до навчання та виховання з метою розвитку національносвідомої, духовнобагатої та високоморальної особистості. Завдання школи: • Впровадження педагогічних та інноваційних технологій з метою всебічного розвитку особистості школяра • Стимулювання творчих пошуків учителів • Спрямування методичної роботи на розширення кругозору і підвищення компетентності педагогів, їх наукового та професійного рівня • Пошук нових форм і шляхів для виявлення та розвитку здібних і обдарованих дітей • Виховну роботу проводити в тісній співпраці з батьками та громадськістю села, орієнтуючись на досягнення народної педагогіки В школі працюють гуртки художньої самодіяльності: • Етногурт “Гуцульські передзвони! • Родинний ансамбль “Первоцвіт” • Дівочий ансамбль “Вишиванка” • Великий дитячий хор учнів 5-8 класів • Хор хлопчиків 1-4 класів • Дитячий ансамбль духових інструментів • Ансамбль народних інструментів • Учительський ансамбль “Горяни” • Філіали Яремчанської школи мистецтв, секції ДЮСШ, гуртки ЦПРДЮ. • Силами батьків, громадськості, міської влади оновлено класні кімнати, кабінети, актову залу. Впродовж останніх років школа посідає призові місця на оглядах-конкурсах шкільних колективів художньої самодіяльності м. Яремче. Відчиняє школа двері у життя, Дає знання, путівку в майбуття, Візьми, дитино, цей багаж, не прогадай, Що знаєш , вмієш – іншим передай. Життєву ниву Ти засій добром, Наповни світ любов’ю і теплом. Хоч зрідка згадуй школу, бо вона, Мов рідна матінка, Тобі була! Микуличин – одне з найбільших сіл в Україні та Європі, протяжністю 44 км. Люди на території Микуличина поселилися з незапам’ятних часів. Підтвердженням цього є знайдене кам’яне ядро. Також – це одне з найстаріших поселень, про яке згадано документально у 1412 році. Існує легенда про назву села. Одного разу у горах зі своїм військом перебував боярин Микула, який охороняв поселення від ворогів. Вороже військо оточило гору. Микула гідно вступив у бій, хоча сили були нерівні. Боярин в цьому бою загинув. На його честь і назвали це поселення. Село починає розвиватися з часів прокладення шосейної дороги 1825 року. Тут було створено скляну гуту, яка проіснувала до кінця ХІХ ст., а також лісопильні господарства. Досить популярним було вівчарство, яке й до сьогодні займає чільне місце у житті селян. Розвивалося село також як відпочинковий осередок з численними відпочинковими закладами і здравницями. Зокрема, славилося селище лікуванням овечою сироваткою. У селі чимало цікавих об’єктів – як природних так і рукотворних. Селище знаходиться на території Природного Національного Парку. Територія Микуличина сягала на південь аж до хребта Чорногорки. До відділення з нього в 1927 р. самостійних громад Ворохти і Татарова територія його складала 435 квадратних кілометрів, Микулич